 Неможливо займатися бджільництвом, не маючи пасіки. Це як вирощувати овочі, не маючи землі. Перше, з чого потрібно почати заняття бджільництвом - облаштування пасіки.
Пасіка - не просто набір вуликів для бджіл. Це ціла інфраструктура для медоносів - сюди входять як самі будиночки-вулики, так і допоміжні будівлі для відкачки меду та інших дій, пов'язаних з утриманням бджіл.
Історія пасік бере свій початок з давньої Русі, де існували «бортники» - люди, що збирають мед диких бджіл з дупел дерев. Зі збільшенням потреби слов'ян в деревині і, відповідно, розширенням площ вирубки лісу, де і мешкали бджоли, став застосовуватися спосіб, коли з дерева випилювали фрагмент з дуплом, і ця колода служила бджолам будинком, причому її можна було розмістити ближче до поселень людей. Такі дуплянки користувалися особливою популярністю на Україні, але з часом були витіснені вуликами, так як їх продуктивність в кілька разів перевищує «Колодний» варіант.
На початку дев'ятнадцятого століття, з винаходом рамкових вуликів, пасіки стали набувати обрисів, подібні з їхніми сучасниками.
Сучасні пасіки діляться на два класи - кочова і стаціонарна. Під кочовою пасікою мають на увазі міграцію вуликів по місцях медозбору, що збільшує продуктивний період виробництва. Стаціонарна ж своєю перевагою має зручність розташування та обслуговування людьми.
При виборі місця для пасіки варто знати, що медозбір відбувається на території діаметром 2-3 кілометри, тому варто подбати про наявність в цьому ореолі рослин-медоносів. При цьому, пасіка може розташовуватися хоч на дачі, хоч в саду або на присадибній ділянці.
І, головне, не варто боятися роботи на пасіці. Робота, найчастіше, некваплива, розслаблююча, що дозволяє досягти спокою й умиротворення. А якщо врахувати ще й матеріальну вигоду від пасіки, то вона стане дуже вигідним вкладенням капіталу і принесе незрівняне задоволення її власникові, а також порадує багатством врожаю.
|
