Бджоли «ухають», коли лякаються, з'ясували вчені. Вони звертали увагу на цей звук і раніше, але не знали точно, що бджоли за допомогою нього висловлюють.
Тепло у квітні сприяло швидкому розквітанню весняних медодаїв і бджолосім’ї раніше, ніж зазвичай почали збирати пилок та нектар, але подальше похолодання і холодний травень призупили їх розвиток. Ще до травня відцвіли і підмерзли абрикоси, ранні сливи, вишні, черешні і, а до половини травня завершать цвітіння фруктові дерева і бджоло сім’ї за теплої погоди наберуть сили.
Існує 5 кольорів маркера для мітки бджолиних маток (білий, жовтий, синій, зелений, червоний), які відповідно до правил дозволяють мітити маток будь-якого року.
Білий колір наносять на маток якщо рік виведення закінчується на 1 або 6, наприклад: 2011, 2016 роки.
Жовтий колір наносять на маток якщо рік виведення закінчується на 2 або 7, наприклад 2007, 2012, 2017 роки.
У статті «Пасіка Василя Дацюка», в «УП» №11 за 2016 рік було повідомлено, що пасічник застосовує тетрациклін для обробки бджолосімей. Ця інформація викликала незадовільну реакцію багатьох бджолярів, які телефонували у редакцію, вказуючи на шкідливість застосування антибіотиків у бджільництві і пропонували якнайшвидше висвітлити ширше цю проблему на сторінках журналу.
Антибіотики, (з грецької – «проти життєві»), це органічні речовини, що синтезуються штучно, або у природі мікроорганізмами для захисту від інтервенції інших мікроорганізмів і здатні пригнічувати чи вбивати інші мікроби. Сьогодні виготовляється більше 6000 видів антибіотичних речовин. Багато з них є незамінними препаратами для людей і тварин, завдяки яким сьогодні виліковують захворювання, що нещодавно вважалися летальними. Офіційно тваринництво України використовує понад 50 груп антибіотиків, в тому числі бджільництво – 16 сертифікованих препаратів, а фактично, за відсутності у державі належного контролю, їх застосовується більше. Те, що пасічничі періодичні видання не пишуть про використання антибіотиків на пасіках України не означає, що бджолярі їх не застосовують. Пригадую, як керівник одного обласного громадського об’єднання пасічників у минулому році на конференції ділився досвідом профілактичного лікування бджіл тетрацикліном. Сьогодні тетрациклінові препарати та інші антибіотики можна вільно купити в аптеках, навіть, тимчасово заборонені рекламуються і продаються в інтернеті та торгівельній мережі .
Згодовування бджолам цукру дозволяє зберегти сім’ї до весни, збільшити вихід товарного меду, зменшити витрати господарств на корми для бджіл і в кінцевому підсумку підвищити доходи від бджільництва.
Залежно від зони підгодовувати бджіл цукром для створення зимових кормових запасів слід в останній декаді серпня або у першій декаді вересня, коли бджолині сім’ї перебувають ще в активному станів.
Якщо ж підгодівлю бджолам давати в більш пізні терміни, то вони не встигнуть до осінніх холодів повністю переробити цукровий сироп, через що можливі великі втрати бджіл в зимівлі.
Згодовувати цукровий сироп слід тільки сильним бджолиним сім’ям. Більш слабким сім’ям дають кормової мед, заготовлений під час головного медозбору, або ж недостатню кількість корму поповнюють постановкою в гнізда рамок із запечатаним цукровим сиропом, взятих із сильних сімей. Слабкі сім’ї, переробляли восени цукровий сироп, зимують зазвичай погано. Для приготування цукрового корму можна посилено використовувати бджолині сім’ї, намічені восени до вибракування.
Дають бджолам цукровий сироп 60%-ної концентрації (для приготування 10 кг такого сиропу беруть 6 кг цукрового піску і 4 л дощової або річкової води). Білий цукровий пісок (жовтий, нерафінований пісок для годування бджіл непридатний) повністю розчиняють в закипілої воді (сироп кипіти не повинен). У остиглий сироп (40-45 ° С) додають, у розрахунку на 10 кг цукру, 4 см3 70%-ної оцтової есенції або 3 см3 концентрованої оцтової кислоти, після чого сироп ретельно перемішують.
Зараз неонікотиноїди є загрозою для бджіл, а з часом стануть загрозою для людей, хоча за нестачі бджіл продуктів не бракуватиме, адже сучасні наукові технології забезпечать виробництво, хіба що буде бідним їх розмаїття. Але загроза зростатиме, адже хімічна промисловість все більше насичує отрутами грунти в різних країнах. Проблемою стає й те, що в Євросоюзі з початком 2016 року закінчився мораторій на використання неонікотиноїдів. Висновки зроблені у статті німецьким професором стосуються також і Польщі, адже у наших країнах однаковий клімат.
Сучасні бджоли зазнають багатьох шкідливих впливів, зокрема втратили натуральне середовище диких квітів, отримали середовище монокультур, зазнають шкоди від кліщів, вірусних і бактеріальних захворювань, та зміни клімату. Дослідження багатьох науковців підтвердили, що головною причиною загибелі мільйонів бджолосімей є застосування неонікотиноїдів.
Мої статті | Переглядів:377 | Author:Клаус –Вернер Вензел, професор, Нім | Додав:master | Дата:28.12.2016 | Коментарі (0)
