У цей час на теренах Західної України зароджувалося товариство «Сільський господар», яке швидкими темпами розвивалося і випускало у світ журнал «Сільський господар», у якому друкувалися матеріали з пасічницького життя. Відповідав за це і редагував матеріали інженер-агроном Михайло Боровський, який був членом ради крайового товариства «Сільський господар». Поштовхом для відродження журналу «Український пасічник» стало рішення зборів пасічників у місті Львові, які відбулися 4 травня 1928 року. Спочатку часопис виходив як додаток до журналу «Сільський господар».
На початку 1930 року у Львові на з’їзді пасічників вирішено видавати «Український пасічник» як окреме видання, але це давалося нелегко. У перший рік видання мало лише 83 передплатники, на другий рік – 200, на третій – 800 передплатників. Вагому допомогу журналу надавало товариство «Сільський господар», головою якого був інженер Євген Храпливий, який і був шеф-редактором часопису «Український пасічник», а головним редактором був Михайло Боровський.
З того часу і до вересня 1939 року журнал «Український пасічник» виходив у світ постійно і щомісячно. На десятому номері 1939 року журнал перестав виходити у світ. Редактор М. Боровський з сім’єю був змушений виїхати за кордон у м. Холм (Польща), яке було окуповане нацистською Німеччиною.
З 1942–1944 роках журнал знову почав виходити у Львові. Видавало його Хліборобське видавництво, керівником якого був доктор Петро Льорц, а головними редакторами були доктор Іван Драбатий (1942) та Василь Баричко (1943–1944).
Пасічники України впродовж багатьох років чекали і навіть ставили питання перед урядом Радянської України про видання пасічничого журналу українською мовою, але тодішні можновладці не дозволяли цього зробити.
У 1988 році в Україні бурхливо організовували товариства бджолярів-любителів, а причиною була постанова уряду про обмежену реалізацію цукру. Товариства бджолярів-любителів здебільшого займалися підготовкою списків пасічників для організованого придбання і реалізації цукру для весняної підгодівлі і зимової загодівлі бджіл. Побіжно деякі товариства почали видавати свої інформаційні листівки, на деяких зборах товариств лунали пропозиції про впровадження періодичних пасічницьких видань.
З ініціативи львівських бджолярів Володимира Болкота та Миколи Осташевського (членів ради президії Львівського обласного товариства бджолярів), Ростислава Попилевича та за підтримки голови Львівського обласного товариства Ореста Петришина і членів президії Михайла Тимняка, Володимира Горчина і Ярослава Сидоровського 21–22 грудня 1990 року у Львові відбулася міжрегіональна конференція бджолярів-любителів, на якій М. Осташевський запропонував розробити заходи щодо відродження журналу «Український пасічник». На конференцію прибули голови обласних товариств бджолярів-любителів і пасічники з 11 областей України. Конференція вирішила створити ініціативну робочу групу з підготовки видання журналу «Український пасічник». Її завданням були зібрати банк статтей, розробити відповідні заходи, які були б спрямовані на вихід першого номеру журналу в першому півріччі 1991 року. Створення робочої групи було доручено Осташевському М. Д.
Робоча група була створена з пасічників П. Запотічного, В. Болкота, М. Дейнеки, С. Вербовецького (м. Львів), м. Рудьковського (м. Івано-Франківськ) та Б. Рудки (м. Тернопіль).
Для виходу журналу всі необхідні заходи були виконані. Значну допомогу організації виходу журналу надавали пасічники Б. Мазовіта, М. Тимняк, Я. Дурда та Л. Швайка.
Над першим номером журналу плідно працювала і група журналістів з Львівського обласного радіо під керівництвом П. Запотічного. Це, зокрема, Л. Соколовський, який був головним редактором перших чотирьох журналів «УП», а також С. Попович і В. Тивін.
Перший номер втретє відродженого журналу «УП» вийшов у світ у травні 1991 року.
Редакція була створена на кошти (пожертви) пасічників, їхні прізвища з подякою редакція друкувала на сторінках журналу. Важкі для журналу були 1991–1999 роки. Редакція пережила їх через те, що мала ще запаси паперу і не мусіла платити за оренду приміщень. Журнал з початку своєї діяльності вимушений був 4 рази змінити адресу та тричі друкарню.
З 1996 року редакція «УП» обмінюється пасічницькими журналами з такими державами, як Англія, Македонія, Польща, Росія, Словаччина, Чехія та Сербія. Згідно з першим статутом редакції її керівниками були: Осташевський М. Д. (директор-координатор, шеф-редактор), Соколовський Л. Л. (головний редактор). З 1991 року по 2005 рік головним редактором був Осташевський М. Д. З 2005 року міняється колективне підприємство редакції на ТЗОВ «Редакція «Український пасічник». Директором і головним редактором по 2007 рік був Осташевський М. Д., з 2008 року – Коцюмбас О. М., з 2011 року головний редактор Осташевський М. Д.
Незважаючи на труднощі, журнал з 1991 року виходить у світ постійно щомісячно.
| 
