Увага ! Хімікати.
Наприклад, у Каліфорнії пасічники щорічно втрачають до 40% бджіл, що спричинено впливом хімічних речовин. Така ситуація з отруєнням бджіл щорічно простежується не тільки за кордоном, але і в Україні. Отруєння різної кількості бджіл буває щорічно майже у всіх районах нашої країни де висівають ріпак, кукурудзу, сою та ін. На жаль, у нас ніхто такої статистики не веде, а пасічники, знаючи про недолугі закони та інструкції щодо захисту бджіл і бездіяльність влади у цьому напрямку, змушені самотужки шукати виходу, зазнаючи великих втрат. Інші справи у Євросоюзі, де тепер за використанням не тільки отрутохімікатів, а й мінеральних добрив ведеться жорсткий контроль. Під тиском пасічників-активістів та їхніх громадських організацій прийнято рішення на два роки заборонити використання шкідливих неонікотиноїдів. В Італії міністерство сільського господарства профінансувало спеціальний науковий проект, мета якого - вивчення причин масової загибелі бджіл. Вивчено вплив заборонених до використання неонікотиноїдів, (хлотіанідину, імідахлоприду, тіаметоксаму), а також протруювача насіння кукурудзи під назвою фіпроніл. Науковці Канади, Польщі, а також Італії довели надзвичайно високу токсичну дію фіпронілу на навколишнє середовище, яка здійснюється під час висівання протруєного насіння кукурудзи сучасними сівалками. Пил з отрутою розноситься в повітрі на великі відстані і знищує комах, які зазнають його впливу. Дикі комахи і бджоли, перебуваючи в зоні дії цих сучасних препаратів та споживаючи пилок чизаражену отрутою росу (навіть у незначних дозах на молекулярному рівні), зазнають від цього негативного впливу та ушкоджень функціональних систем організму. Фіпроніл, як і інші шкідливі препарати може проникати глибоко в грунт, а якщо на цій площі наступного року буде вирощуватись інша культура рослин, то вона вбиратиме через кореневу систему залишки отрутохімікатів і через заражений нектар та пилок згубно впливатиме на комах.
Кількарічні дослідження вчених у різних країнах виявили, що використання неонікотиноїдів для обробітку насіння не має впливу на ступінь ураження рослин шкідниками і не сприяє кращому урожаю. Вони зробили висновок, що використання протруювачів насіння не дає ефекту сільгоспвиробникам, а протруювання зерна має комерційну мету і проводиться широко завдяки лобіюванню інтересів хімічних виробників. На Європейському ринку 5 – 6 років тому не було насіння, не обробленого неонікотиноїдами і фіпронілом. Тому в останні роки ми одержали масову загибель бджіл. Проведеними в Італії дослідами виявлено, що навіть менша доза фіпронілу, ніж та, яка виходить із пилом від сошника сівалки може спричиняти загибель цілої бджолосім’ї.
Канадські фермери намагались зменшити випаровування отрути під час висівання зерна у грунт, використовуючи різні захисні пристосування, однак, якщо зменшити випари отрути на 95%, то 5%, які випаровуватимуться, також спричинять загибель комах. Науковці довели, що неонікотиноїди є дуже небезпечні для живих організмів, зокрема й для людини і їх необхідно заборонити для використання. Небезпечним є й фіпроніл (серед пестицидів має назви Регент, Космос, Адоніс), який належить до класу фенілпіразолів. Він розкладається досить повільно і є сильнодіючим препаратом, який свого часу використовували у південних країнах для знищення саранчі. Його ще використовують у ветеринарії проти бліх та у рослинництві для обробітку пшениці від шкідників. Але сьогодні мало хто задумується над тим, якої шкоди довкіллю та людям завдаємо використанням цих небезпечних отрут.
Вже є актуальним питанням захист не тільки бджіл від отрутохімікатів, а й людей. Про це свідчать часті онкологічні захворювання. Сучасне використання найкращих площ землі закордонними орендаторами під технічні культури із неконтрольованим застосуванням різних хімікатів може призвести до виснаження та омертвіння грунтів. Українські землі потрібні нам, сьогоднішнім, щоб віддавати в оренду, а бджоли для того, щоб запилювати і давати надприбутки чужим мільйонерам. Тож для майбутніх поколінь хіба родюча земля і бджоли не потрібні? Проти надмірної хімізації сільського господарства необхідно виступати на всіх рівнях. Першими тут повинні бути об’єднання пасічників, як це роблять за кордоном, адже наші бджоли вже давно волають про допомогу, а для збереження довкілля є альтернатива – натуральне органічне виробництво.
| 
