«В далекі ще семидесяті у бджіл з’явився кліщ проклятий, Він жив колись на Філіпінах тепер у наших є країнах… (Рядки із байки Івана Сучка)
Мені вже дев’яносто один рік і, як тільки навчився ходити почав займатись бджолами, хоча й вже не бачу, але живу бджільництвом, знайомлюсь із матеріалами пасічничих видань і маю що сказати бджолярам із свого власного досвіду. Маю недовіру до «нових» відкриттів сучасних новаторів галузі. Багато пропозицій і винаходів, які пропонуються вже були у нас у використанні і сьогодні стали історією, яку ми не вивчаємо. Вулики-термоси давно вже стоять у мене під тином, а капілярне відведення вологи від клуба ще мої діди проводили за допомогою моху. Давно вже вирішені питання якими мають бути розміри у вуликах, які рамки, підрамковий простір, льотки, утеплення та інше. Шкода, що наші «світлі голови» не вивчають головних проблем і не знаходять шляхів їх вирішення у бджільництві. Моє покоління утримувало бджолу здоровою і створило потужну кормову базу, а сьогодні у бджільництві проблеми : кліщ, хімія, знищені медодаї.
Піднімали температуру у касеті термокамери до 48 °С, а висока температура та, в той же час, скупчення бджіл знижувало ефективність методу. Зауважу, що кліщ покидає тіло бджоли навіть при підігріві ззовні до 36°С, адже його присоски на лапках є дуже чутливими. Нагрівши бджіл до 41°С ми можемо повністю очистити їх від кліща. Цей метод має також і мінуси. Він трудомісткіший та після термообробки бджоли скупчуються у верхній частині гнізда на кормових запасах, а матка починає відкладати яйця.
При виготовленні касети потрібно використати сітку з отворами 3 мм, а потік гарячого повітря повинен бути рівномірним з однаковою температурою по усій касеті. Сітка повинна бути жорсткою, а касета із торцевого боку має відкриватись, (сітчаста торцева кришка) для засипання та видалення бджіл, а з іншого боку має мати ручку для обертання по осі. У термокамері через вікна видно бджіл та встановлені термометри. Вона має вентиляційні отвори для виходу і входу гарячого повітря та знизу встановлена під касетою дрібна сітка для вловлювання кліщів. Температуру бажано піднімати поступово. Попередньо матку закривали під ковпачком, а бджіл струшували у касету через лійку. Діаметр касети може становити 50 см, а завдовжки – 80 см. Прогрівали бджіл до 10 хв. У багатьох довідниках вже описано принцип роботи та будову термокамери, але вважаю, що давно пора налагодити її промислове виробництво, адже використання її не отруює бджіл і довкілля і не викликає звикання кліщів. Я впевнений, що життя ще заставить нас повернутись до термокамери.
Сквирський р-н Київська обл.
| 
