Пасічники використовують антибіотики, як біостимулятори для підвищення продуктивності та з метою профілактики і лікування захворювань бджіл, не зважаючи на заборони та негативні наслідки у перспективі, про що буде сказано нижче. Цьому сприяє також і те, що вони користуються старою літературою та зокрема й сучасною російською, де рекомендується широке використання антибіотиків. Окрім того в магазинах і на ринках є велика кількість препаратів для лікування бджіл російського виробництва з прихованими даними про вміст у них антибіотиків як діючої речовини. Попри те, вже майже 10 років в Україні діє наказ головного державного інспектора ветеринарної медицини №111 від 27.12. 2006 р. «Про тимчасову заборону застосування ветеринарних лікарських засобів для тварин», у якому окремим пунктом відзначено: «…заборонити з 1.01.2007 року ввезення на територію України, виробництво та застосування для бджіл препаратів :ізатізон (метисазон, диметилсульфоксид), апікон (окситетрациклін, апітонус), ларвізол (норсульфазол, окситетрациклін, апітонус), нозапіцид (сульфадимезин), воротил (флювамізол)». Також заборонено ветслужбою хлорамфенікол (ще з 2000 року, широко відомий у нас, як левоміцетин) та нітрофурани (синтетичні протимікробні та протигрибкові препарати).
- тому Президент Спілки пасічників України, професор Володимир Стретович звернувся до Міністерства з питань аграрної політики та продовольства України з проханням заборонити використання у бджільництві антибіотиків та сульфаніламідних препаратів через їх шкідливість і забруднення ними українського меду та це питання ще вирішується. Таке ж звернення, як заклик, прозвучало до всіх пасічників країни, але працівники редакції мають приклади, що не усі дослухаються до нього. Так, голова Львівського осередку пасічників пан Микола Грибок на обласній конференції та й у районах на зібраннях пасічників ще сьогодні пропагує використання тетрацикліну і похідних препаратів для профілактики і лікування хвороб бджіл. Він пояснює це тим, що ефективнішого методу немає, а сучасний стан довкілля, погіршення якості кормової бази, поширення захворювань, відсутність ветеринарного контролю за пасіками негативно впливає на виживання бджіл і пасічники змушені, навіть з профілактичною метою, застосовувати антибіотики. Проте пасічники не є ветлікарями і практика свідчить, що вони часто не професійно використовують антибіотики, ще й завищуючи їх дози «для певності»..
Але присутність антибіотиків в наших медах створює проблеми для розвитку бджільництва країни, адже через це пасічники втрачають внутрішні і зовнішні ринки збуту продукції, бджоло пакетів, (медовий скандал в 2015 році у Чехії, у Молдові, Польщі та ін..), а також не тільки кількість, а й якість меду впливає й на його ціну, яка вже зрівнялася за величиною з вартістю масла.
Сьогодні в Україні, як і давно у Європі введено обмеження на залишкові кількості антибіотиків у меді, тобто антибіотиків мед не повинен містити, хоча на нашому ринку «антибіотиковий» мед є, адже він не може перетнути європейський кордон. В Європі заборонено використання багатьох шкідливих хімікатів у рослинництві, а також антибіотиків у лікуванні бджіл, а мед, який має у своєму складі антибіотики вважається небезпечним для здоров’я і підлягає утилізації. Хтось розцінює ці жорсткі обмеження і високі вимоги до якості та чистоти меду, як метод захисту іншими країнами ринків збуту, але обмеження і стандарти, введені у бджільництві Євросоюзу щодо технологічних умов виробництва і переробки бджоло продуктів забезпечують найвищий рівень їх якості та безпеки для здоров’я людей.
Альтернативою застосуванню антибіотиків у бджільництві є утримання сильних сімей бджіл на якісній кормовій базі та використання рослинних препаратів для профілактики і лікування захворювань бджіл. Важливими є лікування варроатозу, заміна щільників та маток і підтримання належного санітарного стану у пасіках.
На думку багатьох наших пасічників, щоб створити передумови, які б запобігали забрудненню українського меду шкідливими препаратами та підвищили якість бджоло продукції слід запровадити державну підтримку пасічників і провести узгодження нашого застарілого «Закону «Про бджільництво», та інших нормативних документів відповідно до законодавчих актів Євросоюзу і налагодити ветеринарно-санітарний контроль та постійний метрологічний моніторинг продукції бджільництва з боку державних структур, які останнім часом якось не по-європейському реформуються, «втрачаючи» функції контролю та відповідальності.
Про наслідки використання антибіотиків у бджільництві багато хто з тих, що їх застосовують не здогадуються. А небезпечні прояви їх шкідливої дії вже давно відомі. Хоча антибіотики використовують для направленого знищення певних видів хвороботворних мікроорганізмів, проте споживаючи їх з бджоло продуктами організм людини також зазнає токсичного впливу. Перш за все відбувається негативний вплив на печінку, порушується робота нирок та імунної системи, а також разом з хвороботворними знищуються корисні мікроорганізми у тілі людини, без яких не може відбуватись нормальне функціонування всіх органів. Постійні невеликі дози вживання антибіотиків з бджолиними та іншими продуктами викликають мутації та пристосування шкідливих мікроорганізмів і імунна система перестає їх розрізняти та ефективно з ними боротися. Тому, даючи дітям, вживаючи самим забруднений антибіотиками мед для лікування, можна не вилікуватись, а ще більше ускладнити захворювання.
Тепер лікарями відмічено появу суперінфекцій і проблему ускладнень захворювань через постійну присутність у харчових продуктах антибіотиків. Споживши мед з домішками антибіотиків людина може отримати розлад травлення. Наявність антибіотиків у спожитому меді може викликати дисбактеріоз кишківника, (особливо у дітей), алергічні реакції, повторні зараження сильнішими грибковими інфекціями, та зміни у кровотворних органах. Вченими доказана канцерогенна дія сульфаніламідів та нітрофуранів.
- тетрацикліну, який використовується в медицині з 40-вих років минулого століття, то спектр його ефективної дії внаслідок мутацій мікробів сьогодні значно зменшився, а протипоказань до його вживання стало більше. Проте він зареєстрований як харчова добавка під кодом Е – 701 і не завжди вказується його вміст у продуктах виробниками . Вживання тетрациклінових препаратів поряд з негативною дією, характерною для інших антибіотиків, буває дуже шкідливим при артеріальній гіпертензії, атеросклерозі, цукровому діабеті, тиреотоксикозі, глаукомі. Тетрациклін підвищує черепний тиск і його не дозволено вживати дітям до 8 років та вагітним і годуючим жінкам. Він утворює в організмі стійкі комплекси з іонами кальцію у кістках і викликає гіпоплазію зубної емалі та авітамінозиВ і К, ризик розвитоку кровотеч. В кислому середовищі меду його дія посилюється.
.Контроль і визначення вмісту антибіотиків у меді на районному рівні, де є сотні пасічників зробити ніде. Це можуть зробити акредитовані лабораторії обласного рівня, але вартість ІФА (імуноферментного аналізу) на вміст одного виду антибіотика одного зразка меду ( проби) за діючими розцінками становить 1849,00 грн і буде ще дорожчати. То чи може середньостатистичний пасічник дозволити собі такий аналіз та чи варто далі на наших пасіках стосувати антибіотики?
|
